Олеський замок

Над просторами Бродівської рівнини величаво підноситься Олеський замок — фортифікаційна перлина Галичини з незвичними формами та романтичним ореолом. Відомий ще з XIV століття як оборонний форпост, він увійшов в історію завдяки папському документу 1390 року та зворушливим легендам, що досі живуть у його стінах.

Доля Олеського замку — це шлях від суворої оборонної споруди до пишного палацу. Він був об’єктом запеклих суперечок монархів і символом нескореності. Ця унікальна пам’ятка поєднала в собі статус королівської резиденції та стратегічного центру, де найдовше зберігався український вплив у регіоні.

У XIV столітті Олеський замок став справжнім «яблуком розбрату» між монархами. Вперше згаданий у 1327 році як володіння Юрія Тройденовича, він постійно переходив із рук у руки: від литовського князя Любарта до польського короля Казимира, а потім — до угорського ставленика Владислава Опольського. Цікаво, що у 1380 році фортецю зумів відвоювати її колишній господар — той самий Любарт, відомий своєю розбудовою Луцька.

Замок завдячує своєю популярністю Теофілії Данилович та її синові, Яну III Собєському, який народився в цих стінах у 1629 році. Постать короля-переможця, що зупинив османську навалу під Віднем, нерозривно пов’язана з Олеськом, хоча його архітектурна спадщина сягає також Жовкви та Поморян.

Напередодні 200-річчя Віденської битви громадськість Львова вирішила врятувати замок, де народився король-полководець. У 1882 році за зібрані кошти споруду викупили у державну власність. Хоча пропонували облаштувати там музей, монастир чи інтернат, до 1939 року в замку працювала жіноча школа сільськогосподарського профілю. Під час Другої світової війни будівлю займав штаб дивізії генерала Власова, а після війни вона роками пустувала, перетворившись до 1969 року на руїни. Нове життя фортеці розпочалося у 1970-му завдяки Борису Возницькому: після масштабної реставрації тут відкрили філіал Львівської картинної галереї.

Олеський замок — справжня зірка екрана та найбільш кінематографічна фортеця України. Його стіни стали декораціями для понад 20 стрічок, серед яких легендарні «Д’Артаньян і три мушкетери», «Богдан Хмельницький» та фінал польської драми «Вогнем і мечем». Також тут знімали «Дике полювання короля Стаха», «Козаки йдуть», «Королеву Бону» та багато інших відомих фільмів.

Замок в Олеську — це скарбниця мистецтва, де дев’ять експозиційних залів оживляють побут минулих епох. Серед розмаїття ікон, меблів та портретів особливе місце посідає «Битва під Віднем». Це колосальне полотно не лише вражає своїми розмірами як найбільше в Європі, а й слугує величним пам’ятником епосі Яна III Собєського.

Олеський замок входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини», до якого включають Підгорецький, Золочівський, а іноді ще й Жовківський замок – музейні підрозділи Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.

Колишній костел Святої Трійці XVII ст., що знаходиться в 300 метрах від монастиря капуцинів, сьогодні є православною святинею. Це знакова локація, адже саме тут розташована усипальниця родини Даниловичів. Храм відомий своїм внутрішнім оздобленням, зокрема унікальними епітафіями шляхтичам, створеними талановитим скульптором Пфістером.

Олеський замок: графік роботи, контакти та ціни

Відкритий для відвідувачів замок в Олесько у суботу – неділю з 11:00 по 18:00.      

(В мирний час працював з вівторка до п’ятниці 11:00 – 17:00 та у суботу–неділю: 10:00 – 18:00. Вихідний – понеділок) 

Ціни на відвідування та екскурсії Олеським замком:

• Вхідний квиток:  для дорослих – 90 грн.;  для дітей і пенсіонерів – 20 грн.;  для студентів – 60 грн.
• Сімейні квитки: 1 дорослий + 1 або 2 дитини –100 грн.; 2 дорослих + 1 або 2 дитини –180 грн.

Вартість екскурсій:

– для дорослих: до 10 осіб – 200 грн./група; до 20 осіб – 500 грн./група;

– для дітей і пенсіонерів – 60 грн./група;

– для студентів – 90 грн./група;

– іноземною мовою (для групи до 10 осіб) – 300 грн. 

Телефони для довідок та замовлення екскурсій: +38(068)6325080