Гущинці. Палац Гіжицьких-Абамеліків.

Назва Гущинці походить від слова “гуща” – колись тут був густий ліс. Село є одним з найдавніших в цьому регіоні. За 2 км на південь від сучасного села в II—V ст. знаходилось ранньослов’янське поселення черняхівської культури, яке існувало ще кілька століть: і тоді, коли ці землі входили до складу так званої Болохівської землі, і після входження її до складу Київської Русі, і в часи середньовіччя.

У 60-х рр.. XX ст. на місці будівництва військової частини й електропідстанції, проводились археологічні розкопки, які й підтвердили існування поселення періоду черняхівської культури на території сучасного села, а також на прилеглих до нього полях, де за переказами, колись також жили люди, знайдено кам’яні знаряддя праці: рубила, уламки крем’яних ножів, скребачок, кам’яні молотки з отворами й без них, а також глиняні іграшки, свистульки, фрагменти козацьких люльок, пряслиця. Називалось це поселення — Білий Камінь. До цього часу помітне місце його розташування: пагорб біля впадіння р. Бобрки (Бібки) у Південний Буг на його правому березі.

У 1745 році у тодішнього власника Франциска Салези Потоцького Гущинці придбав Адам Мишка-Холоневський. Його син Ігнацій наприкінці XVIII століття звів у селі класицистичний палац. Пізніше Гущинцями володіли Отоні Абрамович, Ян Гіжицький, і врешті решт – росіянка Любов Абамалек. Сьогодні палац стоїть пусткою. 

Палац знаходиться на крутому схилі річки Південний Буг. Ця мурована будівля – великий двоповерховий палац, який був оточений чудовим парком. Під час більшовицької революції палац та увесь маєток повністю розграбували і знищили все майно. Останньою його власницею в дореволюційний період була Любов Єленова (у дівоцтві – Абамелек).

При радянській владі у 1934 р. у приміщеннях колишнього палацу було відкрито сільськогосподарське училище, його пізніше реорганізували на ПТУ, в якому навчали швачок, кухарів, кадри для сільського господарства, фермерів та бухгалтерів. Розквіт навчального закладу припадав на кінець 70-тих – початок 80-тих років XX ст. Нині тут знаходиться Вище профтехучилище № 32. На сьогодні палац перебуває у вкрай занедбаному стані та потребує проведення реставраційних робіт.

Подорож сюди добре поєднати з сусіднім селом Іванів, де зберігся комплекс Бернардинського монастиря, а також палац-фортеця Холоневських.