Андрушівка. Палац Бержинських-Терещенків
В 1848 році в Андрушівці було зведено цукровий завод. Цей завод привернув увагу „цукрових королів” Терещенків і вони у 1869 році придбали підприємство. А разом з ним і маєток напівзбанкрутілих Бержинських та 18600 десятин землі.
Першим власником палацу був поляк за походженням, камергер російського двору Станіслав Бержинський. За його наказом палац звели у середині XIX століття.
Палац — двоповерховий у стилістиці французького неоренесансу. Зі старих часів у палаці збереглися мармурові сходи й ліплені позолочені стелі в окремих приміщеннях. До палацового комплексу, крім нього, входили оранжереї, господарчий корпус, парк тощо. Серед господарських будівель — стайні, комори та інші. Перед головним фасадом палацу зберігся великий фонтан.
На замовлення Миколи Терещенка палац Бержинських перебудували у стилі французького ренесансну. Він був долучений до величезної колекції палаців та маєтків терещенківського роду (Дениші, Турчинівка, Червоне, Ворзель та ін.). В Андрушівському палаці (як і в більшості інших) Терещенки не жили, це була їх заміська резиденція, а мешкали магнати у Києві.
В історії України і, зокрема, Житомирщини, у другій половині XІX – на початку XX ст. значну роль відіграла родина промисловців, підприємців, меценатів та благодійників – Терещенків, які своїм коштом будували храми, музеї, лікарні, школи, училища, ґімназії та інститути.
За часів Терещенків значно розвинувся парк, закладений ще Бержинськими. З тих часів ще й нині збереглися вікові дерева, зокрема два коркових дуба.
Після жовтневого перевороту (1917) 25 січня 1919 року в Андрушівському палаці Терещенків був організований матросом-балтійцем М. Попелем перший Волиньревком, а в червні 1920 року тут же розмістився штаб Першої кінної армії, і зокрема, на мітингу перед місцевими селянами виступав Семен Будьонний з гарячою революційною промовою, про що дотепер сповіщає меморіальна дошка. Тоді ж палац був розграбований будьонновцями, а при відступі червоні вояки збирались підірвати споруду, але андрушівці вмовили їх дозволити розмістити в ній школу, що й було зроблено.
У палаці Бержинських-Терещенків дотепер міститься Андрушівський ліцей № 1.