Брусилів. Будинок Синельникових.

Колись процвітаюче місто з Магдебурзьким правом, Брусилів нині перетворився на невелике селище. Загубившись у віках, він зберіг лише слабкі відгомони свого величного минулого. Замок, католицький монастир, єврейські квартали – все це зникло або перетворилося на руїни. Єдиною пам’яткою, яка хоч якось нагадує про колишню славу міста, є дерев’яна садиба Синельникова.

Історія Брусилова з місцевого сайту : “Колишня назва Брусилова – Здвиженськ (стоїть на річці Здвиж), який згадується в Іпатіївському літописі 1097 р. і 1150 р., хоча засноване селище значно раніше. Вперше назва Брусилів датується 1543 р. за часів Литовсько-Руської держави. В період Київської Русі Брусилів був “градом з укріпленим дитинцем”, а в часи феодалізму це було значне на той час місто з розвиненими ремеслом і торгівлею. У 1585 р. йому було надане магдебурзьке право. Під час визвольної війни 1648-1654 рр. Брусилів був сотенним містом Паволоцького полку. За Андрусівським перемир’ям 1667 р., Брусилів залишився під владою Польщі, жителі під час Коліївщини вступали до загонів І. Бондаренка. За часів володіння Брусиловом Чацьким був збудований кам’яний замок, 1787 р. – костел, при якому існувала школа, а пізніше заснований кляштор Ордена капуцинів. Після 2-го поділу Польщі Брусилів було приєднано до Росії, і в 1797 р. він став волосним центром Радомишльського повіту Київської губернії.”

Збудований будинок у останній третині 19 століття, належав родині власників Брусилова. Тепер Пенсійний фонд Брусилівського арйону.