Левків. Палац Ніродів.

Вперше село згадується 1501 під назвою Ловков у інвентарі Житомира, який був складений за наказом великого князя Литовського та короля Польщі Олександра Яґеллончика. За цим документом, тут мешкали 10 бортників, 18 землеробів і 5 ловчих, які займалися полюванням для потреб Житомира (саме від них і походить назва).

На території села (у центрі, поблизу школи) і дотепер існують залишки маєтку, що належав родині графа, члена Державної ради Волинського земства (1913 рік), таємному раднику, Максиміліану Євстафійовичу Ніроду та фрейліні Анастасії Федіровни Нірод (Трєповій).

Нірод був шведським бароном і графом, який був відомий ще з 13 століття. З 1679 року, на початку 18 століття, рід Ніродів став дворянським . Після здачі Нарві Карл Густав Нірод став генерал-губернатором Естляндії та Фінляндії, його правнуки перейшли на службу росії, щоб зберегти естляндську володіння. Майор Густав Рейнгольд (або Євстафій Євстафійович на російський манер) (1769-1828) був найвідомішою гілкою в російській імперії, і його нащадки отримали титул шведських графів.

Нащадки Густава по чоловічій лінії майже всі були військовими до жовтневих подій 1917 року, а й трохи пізніше служили генералами та займали високі посади.

Садиба складається з двох частин, які раніше були з’єднані. Одна частина є напівзруйнованою в неоготичному стилі, тоді як друга частина була перебудована в радянський період і містить клуб і бібліотеку.

В листопаді, грудні 1917 року селяни здійснили кілька нападів на маєток, захопили склад лісоматеріалів, зруйнували господарські будівлі та відмовилися сплачувати оренду. Війська Центральної ради придушили цей виступ, але Анастасія Федорівна була змушена віддати в оренду селянам 600 десятин землі та зменшити орендну плату.

У січні 1918 року у Левкові була встановлена Радянська влада. Після смерті доньки Віри у 1920 році, графиня емігрувала з родиною сина Федора до Франції.

Населення Левкова становить 2886 осіб. Це про те, хто б міг не смітити та прибрати в руїнах маєтку Нірода.